radomyshl.com Радомышль
 
23 травня 2017
-

А ЯКБИ З ВЛАСНОЇ КИШЕНІ?

А ЯКБИ З ВЛАСНОЇ КИШЕНІ? 

У СЕРЕДИНІ ЛІТА 2016 Р. Я НЕСПОДІВАНО ДІЗНАВСЯ, ЩО ЗАБОРГУВАВ РАДОМИШЛЬСЬКОМУ МКП "ВОДОКАНАЛ" БІЛЬШЕ П'ЯТИ ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ЗА ВОДУ.

Для того, щоб з'ясувати, звідкіля взявся цей чималий борг, довелося йти туди та спілкуватися з працівниками. Виявилося, пан Демчук, який керує підприємством, вирішив нараховувати мені борг, керуючись якоюсь невідомою адекватним людям логікою.

Саме тому він розпорядився, щоб мені, незважаючи на наявність у квартирі лічильника, нарахували борг за... нормою. На жаль, пан Демчук, працюючи на цьому відповідальному без відповідної на це освіти посту, так і недокумекав, що коли в приміщенні встановлений лічильник, то людина платить саме за кількість спожитих кубів. Але пан директор вирішив внести свої корективи. Усі мої заяви з проханням, аби до мене прийшов контролер та зняв показники лічильника, не підприємстві ігнорували та відмовлялися реєструвати.

Звісно, я у свою чергу відмовлявся сплачувати борг, вигаданий Демчуком, що й стало причиною наступних судових конфліктів. Демчук подав на мене до суду, аби зобов'язати сплатити химерний борг. Але я подав зустрічну позовну заяву щодо скасування цього наказу. 22.08.2016 р. суд визнав наказ недійсним.

Пан Демчук не зупинився на цьому і знову подав на мене до суду як на злісного боржника. Він махлював як міг: підроблював документи, що нібито працівники водоканалу приходили до мене додому, щоб зняти показники лічильника, але я їх, мовляв, не впускав, хоча був удома (за їхніми словами). А мене на той час вдома не було. Потім за вказівкою Демчука юрист підприємства розклеював листівки по мікрорайону, в якому я проживаю, аби зганьбити мене за те, що я, мовляв, заборгував ці п'ять тисяч гривень.

Усіма силами пан Демчук намагався дискредитувати мене в очах суспільства. Він зводив наклепи, підробляв документи та змушував всіх повірити, що цей борг не приснився йому уві сні, а насправді існує. Я неодноразово звертався до міської ради та до самого міського голови пана Соболевського, але, на жаль, вони повірили не мені, а Демчуку "на слово". Сам пан Соболевський на сесії від 25 квітня (коли ще тягнувся судовий розгляд справи) не упустив можливості привселюдно назвати мене злісним боржником.

На щастя, судова система в нашій країні ще іноді може захистити права громадян та встановити, на чиїй стороні правда. Тому суд зобов'язав працівників водоканалу прийти до мого помешкання з перевіркою наявності лічильника. Їм таки довелося це зробити. Вони побачили, що мій лічильник (на відміну від боргу) не вигаданий, а цілком реальний. Звісно, Демчук не міг визнати поразку, тому в акті зазначив, що лічильник "пломбувала стороння особа". Звідкіля взялися у нього такі висновки, - невідомо. Можливо, цьому сприяла погода, можливо, фази місяця, а може, ще щось, хтозна?

Як би там не було, а 5 травня 2017 р. розгляд справи про мою "заборгованість" завершився. Суд встановив, що нараховувати мені борг за нормою неможливо, оскільки у мене встановлений прилад обліку, тому мені потрібно заплатити лише за ту кількість кубометрів, які набігли по лічильнику.

Ситуація, яка склалася у мене з директором водоканалу, не може не обурювати. Демчук, керуючись лише своїми примхами та упередженим ставленням до мене, вигадав отой міфічний кількатисячний борг. Сподіваюся, що пан директор не буде так робити з усіма споживачами, які йому чимось не догодили. До того ж на забаганки Демчука, які він оплачує у суді (судові збори за вигадані борги), оплата йде з бюджету підприємства. А якби з його власної кишені?..

Володимир ІЩЕНКО, радомишлянин

Джерело: Газета "Эхо"


Увага!
Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях.
За зміст коментаря відповідає його автор.