radomyshl.com Радомышль
 
Linux Хостинг от HostPro
14 березня 2017
-

У Радомишльському історико-краєзнавчому музеї відбулась презентація української ляльки-мотанки. + ФОТО

У Радомишльському історико-краєзнавчому музеї відбулась презентація української ляльки-мотанки. + ФОТО

Етнотаємниці українського жіноцтва

Під такою назвою 9 березня в Радомишльському історико-краєзнавчому музеї відбулась презентація майстрині Ольги Ткаченко української ляльки-мотанки. Цей день вважалися другими закликами весни. Мав він назву «Сороки» або «сорочини». Майстриня представила свої неперевершені ляльки.

Мотанка – одне з див українського народу, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. З давніх часів у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями.

У Радомишльському історико-краєзнавчому музеї відбулась презентація української ляльки-мотанки. + ФОТО

Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід. Про все це розповідала пані Оля.

«Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки,- говорить майстриня, — Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.Обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ».

У Радомишльському історико-краєзнавчому музеї відбулась презентація української ляльки-мотанки. + ФОТО

Зернушка, кубушка-травниця, нерозлучники, десятиручка,капута, княгинька, Берегиня, бряскальце – це все різновид ляльки. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести. І виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій…

Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом…

Лялька-мотанка не випадково не має обличчя. Адже вона виникла не як іграшка, а як сакральна річ. Вона мала прикликати дух померлої або ще не народженої людини до живих, запросити її в коло сім’ї, до столу чи до тієї дитини, яку виховувала вона виховувала. Бо уособлювала дух прадавнього Предка, а відтак не дівчинка гралася лялькою, а лялька, як стара баба, передавала досвід минулого новому поколінню.

Мотанка виконується виключно шляхом намотування, несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена. Вона може бути плетена із соломи чи зовсім без застосування нитки, коли всі вузли закріплюються за рахунок того матеріалу, з якого робиться мотанка. Голова називається «куклою». Для неї шматочок тканини складається вузенько (як пасок або крайка), а тоді згортається «рулетиком» і обмотується тканиною. Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва — мотанка. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу.

Її виготовляли із різними побажаннями, наділяли різними символічними значеннями: на щасливу долю, сприяння потаємним бажанням, гармонії людини з природою, на успіх і здоров’я, на добро і злагоду. І обов’язково, ці обереги несуть у собі позитивну енергетику.

У Радомишльському історико-краєзнавчому музеї відбулась презентація української ляльки-мотанки. + ФОТО

Ольга, молода майстриня, створює своїх ляльок два роки. Кожна лялька то витвір мистецтва, кожна неповторна, має свою тематику.

Маленька зала музею вмістила всіх охочих. Глядачі не тільки слухали з захопленням розповіді, а й самі брали участь у розмові. А після презентації пані Оля причастила всіх трав’яним чаєм та печивом-пташкою.

У Радомишльському історико-краєзнавчому музеї відбулась презентація української ляльки-мотанки. + ФОТОУ Радомишльському історико-краєзнавчому музеї відбулась презентація української ляльки-мотанки. + ФОТО

Джерело: Радомишльська районна рада


Увага!
Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях.
За зміст коментаря відповідає його автор.