radomyshl.com Радомышль
 
250x70
12 листопада 2014
-

У РАДОМИШЛЬСЬКІЙ РДА ЗАТІЯЛИ ГРУ У «БИРЮЛЬКИ» З РАЙОННОЇ РАДОЮ, ДЕПУТАТСЬКОЮ КОМІСІЄЮ ТА ДЕПУТАТАМИ

У РАДОМИШЛЬСЬКІЙ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ЗАТІЯЛИ ГРУ У «БИРЮЛЬКИ» З РАЙОННОЇ РАДОЮ, ДЕПУТАТСЬКОЮ КОМІСІЄЮ ТА ДЕПУТАТАМИ

У народі кажуть, що вислів «гра у бирюльки» означає зайняття несерйозною справою. Утім у Радомишльській районній державній адміністрації цим упродовж 7- ми місяців займається керівництво цієї поважної державної установи спільно зі своїм ідейним натхненником і виконавцем - юридичним сектором.

Спершу «гралися» з тимчасовою контрольною депутатською комісією, створеною рішенням районної ради не надаючи їй запитуваної інформації щодо документації по оренді водойм у районі, які майже всі до однієї одноосібно передані орендарям- мешканцям інших районів та областей України головами районної адміністрації. Тобто свідомо порушували реалізацію права на доступ до інформації. Адже відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація. При таких обставинах, інформація у вигляді документів та відомостей, яку деутат, як запитувач, мав намір отримати від розпорядника інформації не є інформацією з обмеженим доступом, є публічною та відкритою, а тому вона безперешкодно мала бути надана йому в повному обсязі.

Проте в адміністрації затягували терміни відповіді з точністю до 30 днів, що є порушенням чинного законодавства при розгляді нескладних запитів, звернень. На деякі узагалі не надавали відповіді, на інші відсилали прості відписки, неповну інформацію. Не варто тратити часу, щоб перераховувати всі наведені факти адже на них є є документальне підтвердження. Справа дійшла до того, що у присутності депутатів та голови райради голова адміністрації П.Сергієнко оголосив усну догану одному з працівників адміністрації за волокиту.

Так велося до тих пір допоки у тимчасовій контрольній депутатській комісії нарешті зрозуміли, що державні посадовці просто ігнорують орган, утворений районною радою і не дають можливості йому працювати. Тут у же була не гра у «бирюльки», а були всі ознаки корупції.

Згодом, вичерпавши всі власні організаційно-правові повноваження, а з ними і фізичні зусилля боротьби з волокитниками комісія звернулася до керівництва районної ради з проханням вести діалог зі своїми колегами з органу державної виконавчої влади від імені представницької влади, а саме - від себе та районної ради.

Однак з того теж нічого не вийшло. На свій перший лист голови ради Віктора Міхненка від 23 вересня 2014 р. № 02-23/330 надати районній раді для роботи комісії необхідну інформацію райрада отримала лист – відписку за №02-231ві 01.10 2014 р. за підписом голови райдержадміністрації Петра Сергієнка, що лист буде розглянуто у відповідності до п.2.ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Нагадаємо що норма цієї статті передбачає, що місцеві органи виконавчої влади, та їх посадові особи до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

У нашому випадку райдержадміністрація мала б керуватися ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як бачимо все повернулося у рамки попереднього замкнутого кола. Якщо у попередні місяці райдержадміністрація не надавала запитуваної інформації депутату, то тепер вже відмовляла районній раді.

Майже через місяць заступник голови держадміністрації О.Прокопенко листом № 02-23/1997 від 21 жовтня 2014 р. повідомив голову райради В.Міхненка та голову тимчасової комісії В.Капранчука, що не може надати договорів оренди водних об’єктів з тієї причини, що вони стосуються «інтересів орендарів» і просить «надати запит з посиланням на норми законодавства». Окрім того О.Прокопенко намагається ввести цензуру у роботу комісії, вимагаючи « у подальшому зазначати які саме питання будуть виноситися на комісію та яких орендарів вони будуть стосуватись».

В зв’язку з цим маємо нагадати, що у відповідності до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Обґрунтування та викладення причини звернення із запитом на інформацію не є обов’язковим.

Постає наступне запитання: хто і що додатково вивчав у райдержадміністрації, надіславши вищеозначену відповідь замість визначеного законом терміну у 10 днів лише через місяць, відмовивши у наданні інформації голові і депутату райради? Та ще й не обґрунтувавши відмову жодною нормою чинного законодавства України. Тобто законодавче обґрунтування власної відмови у наданні запитуваної інформації для адміністрації є необов’язковим, а тим часом раді та депутату рекомендують - «надати запит з посиланням на норми законодавства».

Така впевнена «гра» посадовців районного рангу та ще під час прямої дії нещодавно введеного Закону України «Про люстрацію в Україні» може розглядатися, як свідчення про їх впевненість у своїй правоті і безкарності за ненадання запитуваної інформації так і намаганнями приховати від громадськості району та депутатів місцевих рад детальну інформацію про кількість наданих в оренду об’єктів водного фонду певним особам, її терміну, розміру сплату до сільських та районного бюджетів, наявність правових підстав та передбачених нормативних документів, тощо.

Утім у всякому разі вищенаведені дії держслужбовців свідчать не про високу відповідальність покладену на них законом України «Про державну службу», а про її відсутність.

Хотілося б нагадати про ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що ігнорування запитів, звернень депутатських комісій, депутатів районної ради у сукупності з іншими питаннями діяльності райдержадміністрації на теренах району може вже найближчим часом вилитися у прийняття депутатами ради сесійного рішення про недовіру деяким посадовцям держадміністрації, що потягне за собою звільнення з роботи у державній установі.

Джерело: radomyshl-info


Увага!
Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях.
За зміст коментаря відповідає його автор.